"Agora Speakers International - всесвітня некомерційна асоціація пристрасних волонтерів, відданих справі допомоги людям у розвитку навичок із публічних виступів, спілкування, критичного мислення, дискусій та лідерства".
Дискусії були в заяві про наміри Agora Speakers із самого її початку. Однак, до цього часу в навчальних матеріалах ними нехтували, і з другою версією Освітньої програми та Посібника Agora настав час розглянути це питання.
Зростає кількість досліджень, які показують величезні переваги дискусії, як освітнього інструменту:
- Дискусії посилюють критичне мислення набагато більше, ніж лише публічні виступи (Аллен, Берковіц, Хант і Лоуден, 1999), (Хауелл, 1943), (Хілл, 1993), (Грінстріт, 1993)
- Дискусії - найефективніша діяльність для навчання дослідницьким навичкам у вишах.
- Дискусії забезпечують великі переваги людям, які починають кар'єру у всіх секторах (Сентер, 1982) (Гоббс і Чандлер, 1991)
- Є чіткий взаємозв'язок між участю в дебатах та вдосконаленням навичок письма та слухання (Мізак, Бондаренко, Сміт і Такер, 2011), (Пітерс, 2009), (Г'юзман, Веар, і Ґрюнер, 1972)
- Є тісний взаємозв'язок між участю в дискусіях і досягненням лідерських позицій у суспільстві (Кіл і Матлон, 1984), (Юніон, 1960)
- Дискусії різко зменшують (аж утричі) імовірність виключення зі школи (Андерсон і Мізак, 2012)
- Дискусії - один із найбільш схвалених колишніми учасниками видів діяльності. Дійсно, він користується майже одностайним (99,26%) схваленням студентів, вищим за будь-яку іншу освітню діяльність. (Парчер, 1998)
Є багато змагань із дискусій та систем правил дискусій, більшість із яких ґрунтується на парламентській системі та парламентській процедурі (особливо на британській парламентській процедурі). Зазвичай вони передбачають чергу з чітким порядком того, що й коли можна казати й коли можна надавати нові аргументи та докази. Однак, у сучасному швидкоплинному світі ми також маємо брати до уваги інші форми дискусій, особливо ті, що проходять на телебаченні, радіо чи в подібних ЗМІ, де дія стрімка й набагато менш упорядкована, або ті дискусійні ситуації, які також є набагато гнучкішими, як-от судові розгляди чи ділові перемовини.
Дискусії також мають свої проблеми. Гідна уваги стаття професора Ненсі Тумпоскі (Тумпоскі, 2004) стверджує, що дискусії схильні до дуалізму, змушуючи учасників розглядати проблеми як такі, що мають лише дві позиції, і зосереджуючи їх на питанні перемоги чи програшу. Крім того, кілька досліджень показують, що суперечливість дискусій не є природною для способу мислення та спілкування жінок та певних меншинних груп.
Запропоновані правила дискусій намагаються знайти делікатний баланс між:
- Тим, щоби не зробити збори надмірно тривалими
- Слугуванням освітній меті
- Тим, щоби бути якнайреалістичнишим
- Розвитком навичок, які можуть бути використані в широкому діапазоні реальних дискусій або дискусійних ситуацій.
- Не створенням злої атмосфери в клубі.
- Змогою для дискусій бути чимось більшим, ніж секціями з нульовим результатом, у яких одна команда перемагає, а інша програє; заохоченням побудування згоди.
Найпростіше виконати пункт (1), змінивши вимоги, згідно з якими всі збори мусять мати мінімальний набір ролей, щоби клуби могли обрати цілком класичні збори, або збори лише для дискусій, або поєднання обох, якщо дає змогу час . Однак, буде вимога проводити щонайменше чотири дискусії на рік, з ВПО, відповідальним за їхню організацію. Очікується, що дискусії триватимуть від 30 до 90 хвилин, залежно від кількості команд та часу, який ВПО відведе на кожну секцію.
Однак, нам треба бути обережними, аби не перетворити клуби Agora на дискусійні, оскільки це не є метою. Це небезпечно, оскільки дискусії, зазвичай, бувають цікавішими та більш захопливими за підготовлені промови, тож вони можуть спричиняти певну "залежність". Дискусії мають доповнювати та розширювати наявну освітню програму, а не підміняти її. Крім того, ми мусимо пам’ятати, що мета дискусій у Agora - головно, освітня для членів клубів, які беруть у них участь.